Книжковий світ

Сценарій бібліотечного свята з методом театралізації

Домовичок: Доброго дня! 

Бібліотекар: А, це ти домовичок. Рада тебе бачити. Ну, розкажи нам, дорогий друг, що новенького у нас бібліотеці ночами робиться?

Домовичок: Усе як завжди, «Бойовики»- воювали, «Пригоди»-подорожували. Попелюшка знов збігла з балу та загубила чоровичок, а Кіт у чоботях розкидав по всій бібліотеці свої чоботи. Я цілу ніч за ним бігав щоб їх вітдати. Втомився дуже ледь дишу.

Бібліотекар: Мій бідолашний але відпочивати не час, треба бібліотеку відкривати. Там мабуть читачів набігло багато.

Домовичок: Егеш, дуже багато, я звично знав що у  книгах дуже притягательна сила, но що б так!? 

Бібліотекар: Дорогі друзі, ми дуже раді вас бачити. Ласкаво просимо в бібліотечну країну!

Домовичок: Стійте! Ладно ось ціх читачів я знаю, це учні 2 класу, а це хто такі будуть…

Бібліотекар: Любий друже, це ж мої колеги, бібліотекари шкіл міста, вони  разом з нами вирушать у захоплюючу подорож у якій ми поговоримо про книгах і...

Домовичок: Про бібліотеки і домових!..

Бібліотекар:...Ну, звичайно, про домових... Адже одного разу до нас в бібліотеку завітав незвичайний читач...

Домовичок: Так-так-так!

Бібліотекар: ...І став нашим вірним другом і помічником! Дозвольте вам представити його. Це Домовичок - відомий фольклорне і казочний персонаж.Він живе у нас в бібліотеки і вночі охороняє книги.

Домовичок (з поклоном): Вітаю вас!

Бібліотекар: Отже нагадай нам, що значить - «Бібліотека».

Домовичок: По-грецьки «Бібліон» означає «книга», а «тека» - «зберігати». Виходить, що бібліотека - це книгосховище.

Бібліотекар: Чудово, милий Домовичок! Ваші думки так мудрі!..

Домовичок (майже скромно): На то я і Домовитий...

(На сцену вбігає Кіт Невчений)

Кіт Невчений: Мяу! Бібліотека! Бібліотекар! Все життя мріяв!!!

Домовичок: Ах, скільки галасу! Що за манери!

Кіт Невчений (жалібно): Мяу! А що до вас неможна?

Домовичок: Можна, тільки не так голосно! Адже це ж бібліотека!

Кіт Невчений: Я потихеньку...Привіт.

Бібліотекар: Добрий День. Ви, напевно, хочете записатися у бібліотеку?

Кіт Невчений: Дуже хочу. Тільки не вмію...

Бібліотекар: Нічого страшного. Отже, хто ви?

Кіт Невчений: Я Кіт...

Домовичок (єхидно): Може, вчений?

Кіт Невчений: Ні, я Кіт Невчений.

Бібліотекар: Так і запишемо. Скільки вам років?

Кіт Невчений (гордо): Я древній кіт! Але рахувати не вмію.

Бібліотекар: Де ви живете?

Кіт Невчений (з тремтінням): У Баби-яги...

Домовичок:  Так, значить, ви із казки! Які книги ви любите читати?

Кіт Невчений. Я тільки читаю по складах... Василина Премудра навчила. А книжок у нас в лісі зовсім немає.

Домовичок: Ось це так! Ганьба! Ганьба!

Кіт Невчений: А ви, перепрошую, хто такий будете? Щось на зразок особистість ваша мені знайома, а визнати не можу...

Домовичок: Я Домовик! З Бібліотеки! Я спокійними книг охороняю. Чули?

Кіт Невчений: Чути-то чув, а от небачив! (З тугою) Адже усе-то життя в глухому лісі, біля Бабя-яги... Не витримав  я, втік! Може, думаю, в бібліотеці розуму наберуся. А добре б ще когось з рідних знайти! А то один я сирота... Мяу...

Бібліотекар: Не плачте, котику! Ми постараємося Вам допомогти. А зараз продовжимо нашу подорож.

Муз заставка

Королева книг. Здрастуйте, здрастуйте, гості дорогі, привіт дівчата і хлопці, привіт читаючий народ. Дорогі гості! Я хочу вас привітати у нашому світлому заліі побажати вам подальших успіхів у роботі та вдячних читачів.

Бібліотекар: Люба  королева ми тут зібралися не дарма. Ми хочемо вирушити у подорож до книжкової країни  та побачити дива.

Королева книг. Ну що ж  дива, це добре, тільки їх не буде. Дивіться, наші казковий годинник зупинився. Без нього в казку не потрапите. 

Домовичок: І що ж нам робити, як бути.

Королева Книга. Не турбуйтеся, годинник - це година, а в кожній годині є хвилинка, вона нам і допоможе. 

(муз.заст)

Хвилинка: Шановна королева, друзі, чому ви так всі схвильовані. 

Королева Книга. Наші друзі хочуть відправитися  казкову країну, але не можуть, годинник зупинився. Що робити, мила Хвилинка, підкажи. 

Хвилинка.Це дуже просто,  треба завести годинник, Домовичок подивися ключик від годинника в скрині.

Домовичок: Ключа немає, скринька порожня, Хвилинка ти не помилилася. 

Хвилинка: Ні, ключ завжди лежав там, може його хтось узяв.

Кіт невчений. Це, Баби-яги витівки, так-так. Вона не любить коли по казковому лісі чужі сновигають, книжки читають, розуму набираються.

Хвилинка. Не турбуйтеся, я в ліс піду Бабу-ягу відшукаю і ключик знайду.

(муз. Заст.)

Баба-яга. Ану геть звітси! Ти диви натоптали, накидали, а мені прибирати .Стій, почекай, дівчинко. Куди це ти так поспішаєш.

Хвилинка. Здрастуйте, бабусю я до вас, розумієте, у нас біда трапилася, у нас чарівний ключик від годинника загубився. Ви, не знаходили?

Баба-яга. А, ключик, про ключик знаю я, його вкрав Лісовик і в лісову школу відніс. Ти повинна туди йти. Там його і  шукай. 

Хвилинка. Дякую, бабуся за підказку, я побіжу.

Баба-яга. Біжи, біжи, яхонтова. Ха, а як мені вдалося обдурити Хвилинку, це ж я ключ вкрала, а то ходють тут всякі, а потім речі пропадають. Я його тут в дуплі сховала, дивно, немає, куди це він подівся? Треба Ягуську, запитати...

(муз. Заст.)

А ось і вона, легка на згадку. І де це ти ходиш. 

Ягуська. В школі була, втомилася жах.

Баба-яга. Ну і які успіхи у нас на цьому тижні? Що отримала з географії?

Ягуська. Два.

Баба-яга. А з мови і математики?

Ягуська. Два

Баба-яга. А хоч одна трійка є?

Ягуська. Ні! ..А навіщо?

Баба-яга. Як навіщо, геть всі рідичі розумні, талановиті. Кащеюшка наприклад всю таблицю множення знає. А Змій Горинич...

Ягуська. А я говорила, я тебе скільки просила: зачаруй щоденника, що б в ньому  п'ятірки були.

Баба-яга. Я можу зачарувати крейда, чорнило, що б у вчителя-мучителя крейда розсипався, чорнило замерзли. А ось щоденник  ніяк... ну не сердься, гаразд  зараз спробую...чуфир-муфир.

Ягуська. Не вийшло, навіщо мені така мамка? Не хочу так!.

Баба-яга. Ягусенька, не ображайся, адже виправити два на п'ять може тільки сам учень. Послухай, золотко, по лісу шум пройшов Казковий годинник зупинився, а ключ яким його заводить я вже давно вкрала і в дупло сховала, та тільки дехто цей ключик взяв..

Ягуська. Матусю, прости це я взяла ключа.

Баба-яга. Давай його сюди, чого втупилася, куди поділа  ключ?

Ягуська. Я його віддала  цьому як його, Лісовику.

Баба-яга. Все кінець, я ж відправила туди дівчинку, яка шукає цей ключ, я то гадала, що обдурила її, а виходить, що.. І навіщо ти віддала ключ Лісовику?

Ягуська. Я, це як його обмінялася на «Снікерс».

Баба-яга. Так, треба випередити Хвилинку, швидше! Де мітла?

Ягуська. Матусю, а її, це як його обміняла на два «Снікерса».

Баба-яга. Що, як ти могла? І що накажеш робити, гараз  я з тобою потім поговорю. Бігом через болото авось встигнемо. (муз.заст)

Лісовик. Тихо у школі, усі розішлись, о, а ви хто? Стороннім вхід заборонено.

Хвилинка. Доброго дня, я хвилинка. Вибачте у нас сталася біда, я вас дуже прошу віддайте ключа. Без нього чарівний годинник зупинився, не дає нашим читачам у країну нашу потрапити. Лісовик ти добрий у нас невже не пустиш в казку дітей. (вбігає баба-яга і ягуська) Бабуся і ви тут?

Баба-яга. Я, тобто ми вирішили допомогти тобі хвилинка, а ну віддавай те, що вкрав. Ах, моя рідненька....

Ягуська. Я ж вам допоможу, пошукаю - пошукаю, ти диви «Снікерс»...

Баба-яга. Ненажера, залиш цукерки шукай ключ. Ми його знову вкрадемо. Тоді ні хто не дізнається, де ключ, і не знайде його.

Лісовик. Послухай, добра Хвилинка. Баба-яга вкрала ключ від годинника, а Ягуська за своєї жадібностю обміняла його на цукерку, вони і зараз знову намагаються його вкрасти. Не хочуть вони, щоб діти читали. 

Хвилинка. Ах ви ошуканки, а ну жива віддайте ключа.

Ягуська. Немає у мене ніякого ключа. Його напевно самі діти забрали, не хочуть вони ваші книжки.

Хвилинка. Діти, ключ у вас....

Лісовик. Баба-яга - а ну йди сюди. Якщо не віддаси ключ, пошкодуєш я хоч і добрий Лісовик, але для тебе стану злим. 

Королева книг. Що тут за шум, ні як баба-яга ключ віддавати не хоче. Ну, що ж тоді перетворю її в..в..

Баба-яга. Гаразд-гаразд, домовилися, ось ваш ключ. Постійте! Ось ти де, нелюд?

Домовичок: Шановна бабуся, заспокойтеся!

Баба-яга: Я вам покажу бабуся! Та я вас всіх изжарю і на обід з'їм!

Домовичок: У книжковому царстві не треба шуміти

Баба-яга (тупаючи ногами): Ще я кланятися повинна! Шанобливо!!! А ну давайте сюди мого кота! 

Кіт Невчений (боязко визирнула з-за стелажа) Н-не кричіть н-на мене-у...

Баба-яга: Ви подивіться на нього! Він ще буде мені вказувати! Опудало облезле! З тебе давно пора зробити килимок! Ноги витирати!

Хвилинка: Як вам не соромно, бабуся, Кота ображати!

Баба-яга: Ну, не буду, не буду килимок робити! Він мені живий потрібніше Кіт, негайно додому!

Кіт Невчений: Н-не піду!...

Баба-яга:  Хто за тебе працювати буде? Очима виблискувати? Людей лякати? Подорожнім дорогу перебігати?

Кіт Невчений: Не хочу виблискувати очима! Не хочу лякати! Я тут залишусь, буду читати книги, ось!

Баба-яга: Що-о? Бач, як замуркотав! Та ти й читати не вмієш! 

Кіт Невчений: Вмію трішки. Домовичок навчив! І друзі обіцяли допомогти. А от від тебе нічого доброго не дочекаєшся!

Баба-яга: Я триста років живу, читати не вмію, та ось розумніші деяких буду!

Домовичок: Це ще треба перевірити.

Королева книг: А ось ми зараз і перевіримо! Баба-яга! Наші читачі знають багато загадок. Якщо ти їх відгадаєш - віддамо тобі Кота, а не відгадаєш - вибачай!

Баба-яга: Хто не відгадає? Я не відгадаю? Давайте ваші загадки!

(загадки загадуют діти)

Королева книг: Ні, Баба-яга! Жодної загадки ти не відгадала. А чому? Тому що ти не читаєш книг. А чула ти, що дітиі, що прийшли в бібліотеку дуже люблять читати?

Кіт Невчений: Людина, яка любить і вміє читати-щаслива людина. Він оточений безліччю розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці-книги. 

Хвилинка: Світ наповнений фарбами красивими краєвидами, на сторінках книг ми зустрічаємо дивно красиві ілюстрації відомих художником. І наша школа не обділена талантами. Перед вами виставка дитячих малюнків, це непрості малюнки, це улюблені герої наших читачів.

Лісовик: Книги зустрічають нас у ранньому дитинстві і супроводжують нас усе життя. Але, для того щоб по-справжньому почути голос книги. Треба вміти берегти їх. З першого класу ви отримуєте підручники, які супроводжують вас довгі місяці навчання. Підручник-книга, це величезна праця багатьох людей, і як праця його треба поважати, цінувати. І всі  діти 2 класу відповідально ставляться до цієї задачі. 

Королева книг. Багато свят приносить нам навчальний рік. І один з них - свято книги. Він приходить у кожну школу, кожну хату і приносить велику радість - зустріч з гарною, розумною книгою. 

Домовик. Книги допомагають зрозуміти навколишнє  життя. Тому читати треба уважно, вдумливо, дбайливо. 

Хвилинка. Книги –це величезний світ-принадний і різноманітний - вривається до нас у кімнату зі сторінок улюблених книг. 

Бібліотекар. Друзіі попереду вас чекають канікули, ви будете відпочивати від шкільної роботи, а ввечері візьміть книгу в руки і будете читати і мріяти. 

Королева. За всі віки життя на цій Землі

Знання і досвід, мрії променисті

Збирало людство у книжки малі

І берегло їх свято й урочисто. 

Лісовик.У книгах тих записано усе,

Що людське серце болем наповняло.

І те, що радість сонячну несе,

Що на заваді розвитку стояло. 

Кіт Неучний.Шалені успіхи і радість відкриття,

Важкі невдачі, біль утрат і зраду.

З прадавньої пори і так усе життя

До книжки йшла людина на пораду. 

Домовий.Бо книга — вчитель, добрий друг вона,

Завжди порадить щиро й допоможе.

В ній людства мудрість зібрана земна,

Тому вона — усе на світі може! 

Баба-Яга.Це знань могутнє й чисте джерело,

Що не міліє — повниться з роками!

І як би там людині не було,

А мудра книжка завжди поруч з нами. 

Ягуська.В часи тривог і в зоряні часи,

Коли від щастя хочеться літати.

Як промінь світла, книгу в світ неси,

Щоб мудрість в серці й світлий розум мати. 

Бібліотекар: Ми щіро раділи зустрічи з вами та нажаль настав час розлучатися, але ми неговоримо кінець, ми говоремо до побачення.