Використання прийомів казкотерапії

Казкотерапія — це читання або розказування дітям казок, які роблять так, що дитина віднаходить у них себе, свої клопоти та способи їх розв’язання.

 Методика надзвичайно проста. Власне кажучи, вона зводиться до оповідання дітям казок. Тільки ось це історії про них самих або схожих на них дітей. Казки розповідають про типові для них клопоти, переживання. Їхні герої інколи потрапляють у халепу, часто мають проблеми, але завжди можуть дати собі з ними раду.

Які є казки? 

Казкотерапія трохи нагадує мішок св. Миколая, з якого з’являються подарунки, відповідні кожному зокрема. Психолог скаже, що це один із методів, використовуваних у терапії дитини. Педагог — що цей діагностичний метод показує йому, як працювати з підопічним. Для батьків це буде підказка, як розмовляти втішливо, а для дитини — більш або менш цікава оповідка про дитину таку само, як вона, яка має подібні клопоти і труднощі, і яка завжди (але таки завжди) вміє з цим упоратися. У казкотерапії застосовуються три види казок: релаксаційні, психоосвітні і терапевтичні. У першому випадку назва говорить сама за себе, у другому йдеться про те, щоби читач на підставі переживань казкового героя міг навчитися чогось нового про себе, про свої можливості. Терапевтичні казки — це такі, в яких герой розв’язує проблему, що його мучить, а читач, якщо саме це переживає в цей час, має шанс вирішити власні клопоти у подібний спосіб. Ідеться насамперед про дитячі страхи та неспокої.

Читати чи розповідати? 

Ніхто ще не вигадав кращого способу спілкування з іншою людиною, ніж слово. Вочевидь, слово мовлене. У цьому контексті казка розказана набагато краща за казку прочитану, а читана — краща за вислухану. Ясно, що кожен із цих способів подачі казок має свої вади й переваги. Аудіокнижки практичніші: дешеві, займають мало місця на полиці. Прекрасні для подорожей. І хоча складно на їхній підставі провадити дискусії, вони чудово справляються з роллю закріплювача знань. Є такі тексти, що їх дитина могла би слухати невпинно, і саме в їхньому випадку, після «проговорення» проблеми, аудіокнижка свою справу робить блискуче. Але перш ніж це настане, перш ніж проблему буде викрито, названо, проаналізовано (завжди внаслідок вільного обміну думками), казки краще читати, а ще краще, на думку фахівців, їх розповідати. Це мають бути прості історії, майже взяті з життя: про дитину та її проблему. Ідеальним є таке вибудування історії, коли дитина у певному місці переймає роль оповідача і виходить із неї, коли сама захоче. Треба тільки зважати, аби не переборщити. Пам’ятати, про кого, для чого й навіщо це оповідається: не моралізувати, а радше підказувати можливі розв’язання. Ті, хто воліє більше читати, ніж розповідати, без труднощів знайдуть книжки, які відповідають своєю тематикою та змістом. При цьому варто пам’ятати про дві справи. Потрібно оберігати дітей від ілюстрацій у цих книжках, незалежно від їхніх естетичних приваб. Якщо дитина має ототожнитися з героєм казки, то їй це вдасться легше, коли вона сама собі цього героя уявлятиме. По-друге, варто виходити з принципу, що текст, хоч і важливий, виконує другорядну функцію в контексті поставленої мети, якою є заохочення до розмови про проблему, знайдення її розв’язань. Читання заради приємності читання у разі типової казкотерапії радше не справджується. Тексти радше є схематичними і більше, ніж артистизму, в них належало би шукати корисності.

Намалюй світ 

Інколи з дитиною не вдається поговорити про проблему, бо вона ще замала або не має на це охоти. Тоді допомагає малювання. Дитина, заохочена намалювати ілюстрацію до казки, намалює саме те, що для неї важливе. Навіть якщо з чималої кількості ліній та закарлюк різної довжини не постане жодного конкретного образу, то важливіше, що дитина розповідає своєю працею, а зазвичай вона багато що має сказати. Насамкінець, малювання є одним із найкращих визволителів дитячої експресії. Насправді, то навіть ці обговорені й багато разів перечитані казки дитина має намалювати. Головно для того, аби ще раз, по-своєму, відкрити і проаналізувати їх. Варто допомагати дитині в цьому, виконуючи роль доброзичливого спостерігача; ніколи — не учасника гри. Натомість якнайбільше радиться гра в театр. Виконання ролей, таке типове для дітей дошкільного віку, може бути прекрасним доповненням до читання і вказівкою для подальшої праці. В Україні, зокрема, виходить друком «Католицький Вісник», на «дитячій» сторінці якого завжди подано казку з відповідним коментарем для батьків: як її варто читати з дитиною, до яких висновків можна дитину підвести, як скористатися текстом для вирішення певних напружень. 
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2014/01/108178

Дивний інший світ

Художня література не обіцяє вам миттєвих змін за сім простих кроків, однак захопливі романи розповідають життєві історії і надихають, оповідання втішають та спонукають до роздумів, а поезія, як показали експерименти, покращує пам'ять. А іноді книжка просто допомагає відволіктися від проблем, занурюючи вас у дивний інший світ, з якого ви повертаєтесь оновленим і готовим знову рішуче боротися.

Як зазначав Аристотель у своїй "Поетиці", поезія, – під якою він мав на увазі художню літературу в цілому, – важливіша за історію. Якщо історики вивчають, що сталося і коли, художня література дозволяє побачити, що могло би статися, розвиваючи таким чином нашу уяву, а також наше почуття моралі.

Книжка занурює нас у дивний інший світ, з якого ми повертаємось оновленими і готовими знову рішуче боротися
Щоби підняти настрій, сюжет книжки не обов'язково має бути щасливим або веселим. Як зазначає Джейн Смайлі в роботі "Тринадцять способів сприйняття роману", "багатьом людям, і я серед них, достатньо лише подивитись на книжку, щоби почуватися краще".

Переживання випробувань і негараздів вигаданого персонажа може відкрити нам проблеми, про які ми раніше могли і не здогадуватись, спонукатиме до глибоких роздумів або сприятиме пошуку рішення в ситуації, з якої раніше, здавалося, немає виходу. І у якому скрутному становищі ви би не опинились, завжди є книга, яка нагадає вам, що ви не перша людина, хто стикнувся з такою проблемою. Треба лише знайти цю книгу.

Зцілення книгою

Саме тут і починається потужна сила книготерапії. Її практикують психологи, соціальні працівники, консультанти та бібліотекарі в усьому світі, і останнім часом слово "книготерапія" (або "бібліотерапія") міцно увійшло до лексикону, а сама тема набула значної популярності у науковців і блогерів.

Лондонський центр психологічної допомоги Алена де Боттона "Школа життя" (School of Life), приміром, має своїх власних "бібліотерапевтів", серед яких Елла Берту і Сюзана Елдеркін, чия книга The Novel Cure: An A-Z of Literary Remedies ("Зцілення романом: допомога літературою від А до Я") пропонує вигідну альтернативу консультаціям центру (вартість однієї з яких – 120 доларів).

Книготерапія – відомий і популярний спосіб боротися з душевними хворобами
Тим не менше, ідея лікування душевних хвороб за допомогою книжок не така нова, як ви могли б уявити. Стародавні греки вішали над дверима бібліотек попередження відвідувачам, що вони входять до місця, де відбувається зцілення душі. А у XIX столітті лікарі і медсестри психіатричних лікарень видавали своїм підопічним будь-яку літературу: від Біблії й дорожніх заміток до трактатів давніми мовами.

Ілюстрований медичний словник Дорленда вперше включив термін "бібліотерапія", визначаючи його, як "застосування книжок і читання в лікуванні нервових хвороб" у 1941 році. Але Оксфордський словник англійської мови зазначає, що слово вперше з'явилось у друкованому виданні у 1920-му, а саме – в романі Крістофера Морлі "Примарна книгарня".

Події роману відбуваються відразу після Першої світової війни. Це комедійно-романтична історія стосунків між молодим рекламним агентом і спадкоємицею сливової імперії, а також історія змови німців з метою вбивства американського президента. Події розгортаються на тлі старої книжкової крамниці в Брукліні, яка називається "Парнас вдома". Ця книгарня – справжній рай для книголюбів, насичена ароматом "паперу і шкіри" та тютюну з трубки власника крамниці пана Міффліна, який пихкає нею день і ніч.

Читання знімає стрес більш ефективно, ніж музика, прогулянка або чашка чаю
Утім, Міффлін – не просто книготорговець, він "практикуючий бібліотерапевт". Він пояснює: "Я з задоволенням призначаю у якості лікування книги тим пацієнтам, які завітають сюди і готові розповісти мені про свої симптоми... Ніхто не відчуває такої вдячності, як людина, якій ви порекомендували книгу, необхідну для її душі".

Міффлін вже тоді знав те, що дослідники з Університету Сассекса й досі намагаються довести: читання знімає стрес ефективніше, ніж музика, прогулянка або чашка чаю. Лише через шість хвилин читання абсолютно будь-якої книжки рівень стресу в учасників експерименту знижувався до 68%. Але коли книжка справді хороша, її корисність важко переоцінити. Як зазначає табличка над входом до книгарні пана Міффліна, "Книжковий голод – надто серйозна річ. Дозвольте призначити вам лікування".

ДОРОГІ БАТЬКИ !
ПРОПОНУЮ ВАМ ПОЗНАЙОМИТИСЯ З ТАКИМ ЧУДОВИМ СПОСОБОМ ВИРІШЕННЯ ДИТЯЧИХ ПРОБЛЕМ, ЯК КАЗКОТЕРАПІЯ. ЗДАВАЛОСЯ Б, ЩО СПІЛЬНОГО У ТЕРАПІЇ І КАЗКИ? МИ ЗВИКЛИ КАЗКУ ВСЕ Ж СПРИЙМАТИ ЯК ЛЕГКЕ ЧИТАННЯ ДЛЯ РОЗВАГИ ДИТИНИ, АЛЕ АЖ НІЯК НЕ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ, ПРАВДА? АЛЕ, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, КАЗКА ЗДАТНА НЕ ТІЛЬКИ ВИХОВУВАТИ МАЛЮКА, АЛЕ Й ДОПОМАГАТИ ЙОМУ У ВИРІШЕННІ БАГАТЬОХ ПРОБЛЕМ.
У ПСИХОТЕРАПІЇ Є НАВІТЬ СПЕЦІАЛЬНИЙ НАПРЯМОК, ЯКИЙ ТАК І НАЗИВАЄТЬСЯ - КАЗКОТЕРАПІЯ.
РЕКОМЕНДУЮ ПРОЧИТАТИ ПОРАДИ ПСИХОЛОГА-КАЗКОТЕРАПЕВТА!

У більшості людей дитинство асоціюється з ляльками та машинками, пісочницею і, звичайно ж, казкою. Ми з задоволенням читаємо діткам перед сном маленькі історії, купуємо нові книжки, розігруємо сюжети улюблених казок. А зараз ще й додалися нові можливості - аудіоказки, які допомагають розвивати увагу і мову дитини, в той час, поки мама зайнята іншою справою.

Та й чи можна уявити собі дитину, яка ніколи не чула казок? Адже саме на них виросли ми самі, наші батьки і бабусі з дідусями. Напевно, щось в цьому є, правда, якщо часи змінюються, а зв'язка «дитинство - казка» залишається?

І ось уже вкотре ми перечитуємо малюку улюблені «Теремок» та «Курочку Рябу», «Рукавичку» і «Кресало». А коли голос затихає, замість мирного сопіння чуємо: «Мамочко, а можна ще разочок? Ну, будь ласка!". У чому ж магічна сила казки? Давайте подумаємо разом.

Що казка дає дітям?

Давня мудрість говорить: «Казка - брехня, та в ній натяк». Тож виходить, що сюжет казки - вигадка. Але при цьому в ній в метафоричній формі закладені одвічні істини і людські цінності, на які казка ненав'язливо натякає дитині. Не кажучи в лоб: «Зроби так!», А показуючи на прикладах, чим обертаються для героїв ті чи інші дії. Звичайно ж, ніхто не змушує тебе чинити так само. Але дитина сама неодмінно зробить правильні висновки. Особливо, якщо обговорювати з нею казки, задавати запитання, які стосуються змісту казок та спонукати до роздумів.

Чого навчають казки наших дітей? Якщо спробувати систематизувати всі ті функції, з якими успішно справляється казка, може вийти приблизно такий список:

ВИХОВАННЯ ХОРОШИХ ЛЮДСЬКИХ ЯКОСТЕЙ

На прикладі героїв казки дитина вчиться бути доброю, сміливою, щирою, порядною, досягати своїх цілей і любити ближніх.

М'ЯКЕ НАВЧАННЯ БЕЗ НАСИЛЬСТВА

З казок малюк дізнається щось нове, раніше невідоме. Є навіть спеціальний тип казок - дидактичні казки - які пишуться для навчання дитини в ігровій формі. В таких творах предмет навчання - геометричні фігури, цифри, букви, інші абстрактні символи, - розміщується в чарівній країні. Дитина спостерігає за його життям, а потім, у вирішальний момент, приходить на допомогу герою. Зазвичай в таких казках у кінці дітям дається спеціальне завдання на закріплення матеріалу. Зауважте, ніякого повчання і зубріння! А знання будуть отримані.
Але, звичайно ж, не тільки дидактичні казки навчають. Фактично всі казки містять освітній аспект, тільки часом він більш завуальований.

ПРОЖИВАННЯ ЕМОЦІЙ

Слухаючи казку, дитина співпереживає героям, може плакати і сміятися разом із ними. Вона вчиться розрізняти емоції і почуття, озвучувати їх, називати своїми іменами. Все це в значній мірі стане в нагоді їй в дорослому житті.

ПРИЩЕПЛЕННЯ ОДВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ

Казка в доступній малюкові формі вчить розуміти і розрізняти, що добре, а що погано, де добро, а де зло. Вона пояснює, чому важливо бути чесним, добрим та справедливим, і що добро все одно перемагає.

РОЗУМІННЯ СВІТУ НАВКОЛО І ВІДНОСИН МІЖ ЛЮДЬМИ

Дитині потрібно бачити, що навколо неї - величезний світ, він сповнений всього цікавого і допоки незвіданого. І у кожного в цьому світі є своє місце. І, звичайно ж, на прикладах героїв малюк знайомиться з моделями взаємин між людьми, а, значить, в майбутньому буде готовий будувати їх сам.

М'ЯКА КОРЕКЦІЯ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ

У казкотерапії існує спеціальний вид казок - корекційні казки. Вони покликані допомогти малюкові впоратися з труднощами в поведінці, замінюючи їх більш ефективними формами поведінки. Такі казки пишуться фахівцями-психологами, казкотерапевтами, педагогами, які працюють з дітьми. А також дбайливими матусями. І ми з вами сьогодні познайомимося з прикладом такої казки.

ЛІКУВАННЯ ДУШІ

Іноді людині, нехай навіть маленькій, не вистачає життєвих ресурсів, розуміння і сил для вирішення тієї чи іншої проблеми. Тоді їй на допомогу приходять психотерапевтичні казки - глибокі історії, які в буквальному сенсі лікують душу. Вони допомагають поглянути на ситуацію з іншого боку, усвідомити глибинний смисл.

РОЗСЛАБЛЕННЯ, НАБІР ПОЗИТИВНОГО ДОСВІДУ

З цим завданням добре справляються медитативні казки - твори без конфліктів і поганих героїв. Вони показують дитині моделі ідеальних взаємин, світу, в якому все добре і спокійно. Налаштовують на позитивний лад, допомагають розслабитися і заснути. Такі казки корисно читати перед сном.