Казкотерапія

            Всім відомо, що діти всього світу обожнюють казки і байки. Учні молодшого шкільного віку люблять їх слухати, а ті, хто вже навчився читати, найчастіше читають саме казки.  В цьому немає нічого дивного, оскільки казки відіграють надзвичайно важливу роль у житті дитини. Цій ролі присвячено чимало досліджень, я хочу тільки підкреслити, що казки підказують дитині, як віднайти сенс життя, не розповідаючи про окремі рішення, лише вказуючи «шлях розвитку», спільний для всіх.  Завдяки ним діти навчаються розуміти себе, пізнавати власні можливості, ліпше розуміти інших, і, як результат, це полегшує налагодження контактів, глибоких зв’язків з іншими людьми та оточуючим світом. Казки і байки допомагають дітям виявити і осознати себе як особистість, демонструють приклади того, що життя буде успішним, якщо людина не тікає від труднощів, а долаючи їх, відкриває власне «я». Без сумніву, це вкрай важливо для маленьких читачів, які, розвиваючись, переживають різноманітні страхи, проблеми і труднощі в спілкуванні з ровесниками, родиною, оточуючим світом. Ці проблеми можна подолати, підібравши відповідні казки.

            Голосне читання казок – це форма, яку вже давно використовують шкільні бібліотеки, але в останні десятиліття голосні читання казок набули нового, бібліотерапевтичного, змісту.

            Казкотерпаія. Їй, власне кажучи, присвячено мій виступ.  На початку я хочу зробити спробу дефініції казкотерапії, визначення її джерел, головних популяризаторів, представити різновиди бібліотерапевтичної казки – різноманіття її видів, які визначались паралельно з розвитком казкотерапії, і на закінчення – накреслити, як використовувати казки в бібліотечній практиці, щоб маленькі відвідувачі бібліотек отримали максимум користі з тих заходів, що проводять для них бібліотекарі.

Казкотерапія – розуміння терміну, джерела, використання

            Якщо узагальнювати, то казкотерапія,  - це один з різновидів бібліотерапії, головним інструментом в якому виступає казка, про що свідчить й сама назва. Терапевтичні властивості казок були відомі оддавна, але, не підлягає сумніву, що формування казкотерапії як окремого підвиду бібліотерапії, є великою заслугою відомого дитячого психолога і психоаналітика Бруно Беттельгейма, в зокрема, його книги The Uses of Enchantment. The Meaning and Importance of Fairy Tales (Nowy Jork 1976), відомої в Польщі під назвою «Чарівне і корисне: про значення і цінності казки» (Варшава, 1985). В цій книзі автор зробив аналіз класичних байок і казок, їх функцій, підкреслюючи їх терапевтичні властивості.  Визначив, зокрема, постійні казкові мотиви, які допомагають дитині подолати страх перед дорослішанням і самостійністю, чи відокремленням від батьків, а також поширюють базові знання про культурне середовище, в якому дитина зростає.

            На розвиток казкотерапії справила значний вплив також Доріс Бретт – австралійський клінічний психолог. Вона створила цикл бібліотерапевтичних оповідань, в яких маленька героїня Анна опиняється в нелегких ситуаціях. Оповідання цього циклу відрізняються від канонів казки, позбавлені елементів магічності, або містять лише невеликі її елементи, оскільки представлені в оповіданнях проблеми і ситуації, які мусить подолати наша героїня (перебування в лікарні, народження братів і сестер, розлучення батьків, смерть в родині та ін.), властиві реальному світу, в якому живе сучасна дитина. Але з огляду функції, які несуть в собі ці оповідання, їх слід розглядати в контексті казкотерапії. Тому що автор збагатила свої оповідання численними приписами і коментарями, низкою практичних вказівок, які пояснюють батькам, як використовувати готові терапевтичні тексти і чим треба керуватися при створенні власних. Доріс Бретт вважається творцем методики казкотерапії.

            Особлива роль в популяризації методики бібліотерапії і бібліотерапевтичних текстів та їх використанню в дитячому середовищі належить всесвітній мережі Інтернет. В цьому можна переконатися, якщо набрати в найпопулярнішій пошуковій системі Google словосполучення терапевтичні казки. Результати пошуку обнадійливі: отримуємо 170.000 посилань, що свідчить про величезну популярність казкотерапії в країнах, звідки ця популярність розповсюджуються на цілий світ.

Види казок в казкотерапії

Отже, ми з вами виявили основні функції казок, і тепер давайте систематизуємо знання, перерахувавши основні види казок в казкотерапії. До них відносяться:

Художні казки - це народні та авторські історії. Народні казки несуть в собі мудрість століть, і часто містять в собі безліч смислів. Авторські ж історії можуть більш тонко, дбайливо і образно передавати зміст і показувати приватні сторони життя людини.
Дидактичні або навчальні казки.
Психокорекційні казки, покликані допомогти дитині у вирішенні проблем із поведінкою.
Психотерапевтичні казки - для більш глибокої, «лікувальної» роботи.
Медитативні казки - для розслаблення і накопичення позитивного образного досвіду.

Більш детально про те, які види казок існують, яким чином їх можна використовувати в процесі психологічної, педагогічної та виховної роботи; про прийоми створення спеціалізованих казок, які допоможуть навчанню, знімуть неадекватні емоційні прояви, зкорегують поведінку та посприяють терапії в гострих стресових ситуаціях можна дізнатися з книг: